Як це виглядало з “звичайними” коренями?
Коли ми мали обчислити границю, яка включала якесь віднімання з коренем (і яку, звісно, не можна було обчислити простіше), тобто:
“ЩОСЬ – корінь з чогось”
“корінь з чогось – ЩОСЬ”
“корінь з чогось – корінь з чогось”
ми використовували трюк, який я називаю – “множення на спряження”.
Ми просто множили цей вираз на його аналог зі знаком плюс, або точніше на дріб, де цей аналог був у чисельнику і знаменнику.
Наприклад:
ми множили так:
ми множили так:
Цей хитрий трюк дозволяв нам вийти на формулу скороченого множення:
Після виходу на цю формулу квадрати “скасовували” корені, і ми отримували простий результат (ну, іноді трохи довший простий результат).
Але що робити, коли корені, залучені у віднімання, будуть третього ступеня? Як, наприклад, тут:
\underset{x\to 8}{\mathop{\lim }}\,\frac{\sqrt[3]{x}-2}{x-8}Стандартний метод дій, тобто множення таким чином:
Нам нічого не дасть, тому що цього разу у чисельнику після виходу на формулу:
Квадрати жодним чином не “скорочують” корені третього ступеня. Тобто ми все ще будемо в глухому куті.
Як це виглядатиме з коренями третього ступеня?
У випадку віднімання з коренями третього ступеня потрібно просто “цілитись” у зовсім іншу формулу (але також із гімназії), а саме:
Тобто наші дані (де a або b або обидва – корені третього ступеня) замість множення на
будемо множити на
і після застосування формули куби зроблять свою роботу, “скорочуючи” корені.
Приклад 1
Приклад 2